Самооцінка є тією ширмою, за якою ховається невпевнена людина або ж п'єдесталом, на якому красується нічим не примітна особистість. Низька самооцінка не дає людині дихати на повні груди, розвиватися, реалізовуватися, вона зупиняється й боїться переступити через межу, яку сама намалювала. Для таких людей не тільки престижна робота, але і міцна сім'я будуть не доступні в силу власних страхів і невпевненості. Своєю чергою, завищена самооцінка вимагає від людини підносити себе як ідеальне створіння, що має риси, які їй не належать, при цьому перебуваючи в упевненості істинності власних слів.

Мабуть, більше не варто пояснювати, чому важливо з дитячого віку формувати правильну самооцінку. Але як це здійснити? Найбільша помилка батьків полягає в банальній речі: вони бояться виростити людину безсовісну і від того соромлять за кожну провину, а також дорікають у невідповідності власним мріям. Мами й тата ображено твердять малюкові, що він «поганий», незграбний, дурний, вже не помічаючи, що їх малюк добрий або чесний. З такого крихти не виросте впевнена особистість, здатна захистити свої цінності та ідеали, тому що з самого дитинства близькі люди твердять йому про нездатність бути нормальним.

Перше, що потрібно від люблячих батьків — це не фантазувати на тему геніальності й винятковості свого малюка, нехай дитина росте вільним від гніту покладених на нього надій. А щоб зайняти «порожню» голову, мамам і татам потрібно помічати, якими здібностями обдарований їх малюк, і хвалити його за це. Однак варто пам'ятати, що існує ймовірність перестаратися, отже, нахвалювати дитини потрібно за реальні досягнення відповідають її віку.

Хвалебні промови — це одна сторона, але є й інша — критика і тут теж потрібно дотримуватися розумної норми. Як правильно вказати дитині на її проступок? Кожна лайлива мова повинна закінчитися висловленням сподівання на те, що малюк зрозумів, у чому він винен і більше не буде повторювати помилку. Крім того, слід в провині пошукати й хороші сторони та похвалити дитину за проявлену чесність, порядність і т.д. І найголовніше: не ставити в приклад сусідських дітей або власних братів чи сестер — тут порівняння недоречні.

З малюками досить просто грати в розумного батька, а ось вже в підлітковому віці є небезпека звести нанівець старання батьків по вихованню самодостатньої особистості. Дорослим необхідно відірватися від справ і відкрито показати свою любов, вселяти, що ідеальними не народжуються, ними стають. Ось так, упродовж всього життя, на батьківські плечі покладено обов'язок по вихованню розумної особистості з розумною самооцінкою.

×
Замовити дзвінок
×
Задати питання
×
Надіслати резюме
×
Замовити персонал
×
Надішліть заявку для отримання резюме кандидатів
Ми вже готові познайомити вас з ідеальними кандидатами, залишилося уточнити всього кілька деталей. З вами зв'яжеться наш менеджер.