Так чи існує насправді коучинг для дітей в тому розумінні, в якому ми звикли? Можливо, є спеціальні дитячі школи розвитку, психологічні центри та т.п. Але все ж…

Тут я ні в якому разі не хочу применшити роль істинних коучів, які дійсно на високому професійному рівні можуть дати вашому чаду імпульс пізнання себе й власних прагнень. Для батьків, які бажають скористатися такою послугою для своєї дитини, як на мене, то на сьогодні існує єдина проблема: знайти такого професіонала.

Що має на увазі під собою коуч-виховання, або я б навіть сказала коуч-спілкування з малюком?

У цьому матеріалі я висловлю лише власну думку, засновану на переробленій інформації про предмет, власних спостереженнях та досвіді.

Розглянути, побачити, почути, відчути, зрозуміти власну дитину й допомогти йому зробити те ж саме щодо себе — наше велике батьківсько-коучингове завдання. Що ми можемо зробити для цього?

Нижче я розповім про те, що зрозуміла сама. Можливо, з чимось зі сказаного тут ви не погодитеся, щось візьмете на озброєння, а щось і так працює у вас досить добре (ну і чудово, коли так!).

Стати з дитиною «в одну калюжу» — не на його місце, а поруч, тобто разом потрапити в одну ситуацію. Так ви чіткіше зможете побачити та зрозуміти його бажання й прагнення. Зрозуміти — в цьому випадку ключове слово. Ви зможете пояснити свого малюка для самих себе, відчути логіку його мислення. Якщо дуже грубо: опинившись в одній печері, ви будете дивитися в одне й те ж віконце, у вас виявляться одні й ті ж двері, що ведуть у світ.

Звільнитися від сформованих у себе улюблених стереотипів. Ми звикли, що правильно так, як вважаємо ми, батьки. Втім, існують й інші рішення ситуацій: в одного Петьки, у бабусі Дусі, у виховательки в дитячому саду, у лютої вражині Наташки. Конкурс рішень: чиє переможе, буде більш вигідним, красивішим, більш благородним, яке більше помітять? А чи не провести нам його для самих себе? Можливо, ми опинимося далеко не на першому місці. І дитя наше також може бути більш креативним. Розбудіть його уяву, дайте дитині зрозуміти, що у нього теж цілком можуть знайтися цікаві рішення ситуації.

Дозволити дитині думати, мати свою думку не озираючись й без страху покарання або сорому. У кожного є право на помилку, тим більше якщо вона поки існує тільки в теорії. Але помилки на практиці також корисні. Адже поки що ми маємо справу з маленькою людиною. І його досвід має властивість накопичуватися, аналізуватися та реалізовуватися надалі на більш досконалому рівні. Дайте дитині зрозуміти, що самостійно думати: не соромно, не карається, а необхідно й заохочується вами.

Дати зрозуміти малюку, що він цікавий вам. Напевно, це потрібно було б поставити на перше місце. Адже інакше співпраці не вийде.

Допомогти побачити альтернативи думок, рішень, вчинків. Допомогти зрозуміти, що альтернативи є і не завжди погані.

Допомогти змогти прощати себе. Формулювання, звичайно, не дуже. Але за змістом — цілком те, що я хотіла сказати.

Допомогти бачити свій новий день в плані та діях по його втіленню. Для дитини це, в першу чергу, план бажань, АЛЕ з вкрапленнями відповідальних дій, тут відповідальність перед кимось: перед кішкою Нюською, лялькою Ритою, далі перед мамою, татом, братами й сестрами, друзями й т.д. Коло відповідальності поступово розширюється з плином часу, накопиченням досвіду, мудрості.

Допомогти дитині побачити й зрозуміти, що він хороший, здатний, ПОТРІБЕН суспільству. Щоденник успіхів — не нове, але наочно. До того ж: що написано пером ... Загалом факти залишаться фактами назавжди й він, звернувшись до свого щоденника, завжди зможе побачити, що він — ХОРОШИЙ, він — МОЛОДЕЦЬ!

Відмовитися від порівнянь. Ваша дитина, перш за все, — ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ. Відмінниця Тетянка, спортсмен Сергій — чудові дітки, але вони просто інші: інші люди, інші особи, у них інші тато й мами та взагалі все інше, життя інше, зовсім інше, ніж у будь-якого, в тому числі й вашого чада.

Дати дитині право на власний простір: і фізично, і психологічно. Ви іноді хочете поговорити самі з собою, залишитися наодинці? Чи є у вас заняття, хобі, в яке ви нікого не пускаєте? Ваш малюк часом хоче того ж. Відпустіть його, не контролюючи, але спостерігаючи збоку, не забороняючи щось, а перемикаючи увагу на щось інше, що могло б зацікавити його.

Спостереження, уважне, вдумливе спостереження — наш вірний та надійний помічник в спілкуванні з маленьким чоловічком.

Не забувати, що маленький чоловічок — особистість не менш ніж ми самі.

Вибирати — це здорово! Це ризик, азарт, адреналін! Це маса приємних гострих відчуттів! Важливо зробити правильний вибір. Важливо зрозуміти, чому цей варіант буде краще інших, а це цікаво!

Допомогти навчитися усвідомлювати й розуміти власні бажання. Побудуйте паровозик бажань — ви побачите мету, до якої ви прагнете. Наприклад: хочу роликові ковзани (навіщо?) -> хочу навчитися їздити (навіщо, для чого?) -> хочу, щоб всі знали, що я їжджу відмінно (навіщо, для чого) -> хочу бути краще за інших, хочу, щоб зі мною рахувалися в певних колах (навіщо, для чого) -> хочу бути мером класу! О! Нарешті ми прийшли до кінцевої мети. Звичайно, роликові ковзани далеко не один засіб досягнення мети, їх може бути безліч. Наше батьківсько-коучингове завдання розбудити в дитині потрібність розуміння необхідності застосування даного засобу досягнення своєї мети.

В цьому випадку ми будуємо паровозик бажань, щоб побачити, що, власне тягне, де моторчик-то захований. Як ви, напевно, здогадалися або зрозуміли (і те, і інше тут непогано підійде :)), таких паровозиків може бути досить багато, як і бажань. Важливо дати дитині вміння побачити головне з них й спланувати оптимальний ланцюжок дій для їх досягнення. Таким чином, ми можемо побудувати ідеальний паровозик бажань, змінюючи вагончики на ті, які виявляться найбільш прийнятні для нас, точніше сказати для нашого чада.

Діалоги по-дорослому, на рівних. Це важливо, це повинно мати місце. Але пам'ятайте: ви — не порадник, ви тільки допомагаєте відкрити скриньку до кінцевого бажання — мети, до якої потрібно, до якої буде правильним рухатися. ВІН побачить це САМ, і з вашою схвальною посмішкою не побоїться сказати: «Мам (пап), це воно, це те, що я хотів!».

Хороші й погані цілі. Уміння відчувати, розрізняти, хотіти або не хотіти їх. Це одне з плаваючих місць, мабуть. Але ми спробуємо його стабілізувати одним містким словом: ПОЗИТИВ. На виході, після досягнення якихось результатів, ми повинні мати його, ПОЗИТИВ: для себе, для оточення, для близьких, для суспільства. Досягнення наших цілей, завжди має бути містком для нового розвитку. Досягнення мети дитиною в цьому випадку не є винятком. Ваш малюк повинен чітко розуміти, що ПОЗИТИВ творить, будує щастя, народжує нові прагнення, бажання. Руйнування породжує руйнування. І тому є купа прикладів! Зверніться до притч, адже дитячі притчі досить цікаві. А іноді діти настільки незвично, виключно зі своєю дитячою «дзвіниці» трактують ці короткі мудрі твори!

Не вчити, а дозволити навчитися самому. Сім'я — НЕ загальноосвітній заклад, але школа життя в якомусь сенсі. І поки ми не дійшли до дверей першого класу ..., закінчимо перший рівень школи мудреців, де не вчать, а дозволяють вчитися, заохочують усе знання.

Емоції — керованість. Але, нам, батькам-коучам, необхідно вміти управляти ними якщо не досконало, то на досить пристойному рівні. Їх можна викликати, змінювати в тій чи іншій ситуації, приховувати, відпускати на волю, приборкувати й ще багато чого можна. Але більшість з цього нам під силу робити усвідомлено. Просто подумайте про свої емоції, подумайте про те, що і в яких випадках з ними можна робити. Подумайте про це зі своїм малюком, разом, просто обговоріть ту чи іншу емоцію як два рівних співрозмовники. Поділіться висновками. Хто кого мудрішими вийде? Що у вас вийде? Наше завдання — навчитися реагувати на ситуацію емоційно адекватно.

Емоції повинні працювати: вони мають властивості накопичуватися і ми повинні вміти знаходити час і місце для їх повного вираження в тій чи іншій формі. Це як обмін речовин: емоційний фон повинен оновлюватися. Вийдіть з малюком в чисте поле й закричіть голосно-голосно те, чого душа попросить. Вас ніхто не засудить, але ви й дитина відчуєте себе більш врівноваженими. Влаштуйте дискотеку, залізьте в душ на цілу годину, візьміть енергію води, віддайте їй всі негативні почуття ... Взагалі кожен, думаю, знайде для себе власний спосіб.

Навчіться самі розділяти прагнення і бажання власні й дитини: так ви зможете побачити й зрозуміти, чого хоче він та чого хочете ви.

Навчіться не стримувати, але бачити й заохочувати хороше в його бажаннях, заохочувати прагнення до діяльності. Діяти, йти у напрямку до мети — значить жити.

Аріна Кашина
спеціально для www.u-s.com.ua

×
Замовити дзвінок
×
Задати питання
×
Надіслати резюме
×
Замовити персонал
×
Надішліть заявку для отримання резюме кандидатів
Ми вже готові познайомити вас з ідеальними кандидатами, залишилося уточнити всього кілька деталей. З вами зв'яжеться наш менеджер.