Гувернантка була символом статусу не тільки господаря, який сплачував їй платню, але так само й господині. Адже основна функція матері — навчання дітей. Хлопчики й дівчатка з середнього класу починали пізнавати світ під керівництвом люблячої матушки. Пізніше хлопчиків відправляли до школи, в той час, як дівчата часто продовжували освіту вдома. Але поява гувернантки звільняла господиню навіть від цього заняття. Тепер, фактично, їй не потрібно було робити по дому ні-чо-го й вона могла вдатися до найжіночнішого проведення часу — прикрашати вітальню своєї власною персоною.

Спробуємо окреслити портрет типової гувернантки, що дивиться на нас сумними, змученими очима зі сторінок багатьох романів. Найчастіше гувернантками наймалися жінки, які належали до середнього класу й здобули освіту, але через обставини залишилися без засобів. Наприклад, в родині сталося банкрутство й дівчина, яка раніше думала про бали, тепер сумним поглядом проводжає майно, що описується та розмірковує, що їй робити далі. Оскільки леді не може найнятися прачкою або піти торф копати, професія гувернантки здається єдиним підхожим варіантом. Адже таким чином вона буде жити в будинку й займатися фактично тим же, чим й інші леді.

Багато дівчат з дитинства навчилися цій професії. Наприклад, в небагатій родині дуже багато дочок-безприданниць, а багатих родичів немає зовсім. Оскільки батьки розуміють, що дівчаткам на вигідну партію можна не розраховувати, вони віддають їх в пансіон, де їх навчають заробляти собі на шматок хліба та ковток елю. Так сталося з відомими письменницями сестрами Бронте, які відвідували Cowan Bridge School, де за додаткові 3 фунти на рік їм викладали французьку мову та науки, необхідні гувернанткам.

Як можна помітити, гувернантками ставали найчастіше дівчата з середнього класу. Але бували винятки. Іноді ремісники або селяни віддавали дочок в школи, щоб ті згодом могли служити гувернантками й таким чином підняти свій статус в суспільстві. На такі потуги вирватися "з грязі в князі" вікторіанці дивилися косо. Кому приємно, якщо його нащадків вчить особа плебейського походження. Хіба мало чого вона в дитинстві надивилася!

Коли дівчина затверджувалася в бажанні працювати гувернанткою, назрівало практичне питання — де шукати відповідне місце? Існувало кілька способів. Самим перевіреним були друзі й родичі, які могли порекомендувати хорошу сім'ю. Таким чином, у дівчини була хоч якась гарантія, що вона потрапить не в павуче гніздо, а в респектабельний будинок. Так само гувернантку могли порекомендувати господарі, у яких вона служила в цей момент та які з якихось причин більш не потребували її послуг.

Іншим способом влаштуватися на службу були різні агенції та організації — наприклад, Governesses 'Benevolent Institution. Створене в 1843 році, це суспільство допомагало гувернанткам знайти відповідне місце роботи, забезпечувало їх тимчасовим житлом, і призначало літнім гувернанткам невеликі пенсії. Так само в проміжку між 1849 та 1862 рр були створені організації, метою яких була допомога гувернанткам, які прагнули пошукати щастя в колоніях. Колонії страждали як від нестачі гувернанток, так і жіночої статі взагалі. Так само багато вчительок переїжджали на Континент. Існувало щось на кшталт колообіг гувернанток — найбільш ризиковані англійки їхали до Франції або до Бельгії, де викладали англійську мову. Своєю чергою француженки їхали викладати в Англію, де гувернантки-іноземки цінувалися завдяки їхнім знання престижної французької мови. Крім того, спілкування з іноземними гувернантками згладжувало багато неприємних моментів. Іноземки відрізнялися більш розкутими манерами, недозволеними для англійки, і не ображалися на долю, яка змусила їх фактично найнятися на службу. Проте, відношення до французьких гувернанток бувало настороженим.

Зрештою, можна було розраховувати на власні сили й шукати місце самостійно, через газетні оголошення. Цей спосіб був ненадійним, бо багато респектабельних наймачів не довіряли оголошеннях — адже за скупими рядками може ховатися хто завгодно. Та й для самої гувернантки існував значний ризик.

На що могла розраховувати гувернантка? Оплата її послуг була досить скромною, від 15 до 100 фунтів на рік (останнє поширювалося лише на дуже освічених дам в багатих сім'ях). Для порівняння, в 1848-52 рр. кухарка отримувала 15-16, покоївка — 11-13 фунтів на рік. Платня гувернантки можна порівняти з платнею камеристки. За пральню, дорожні й медичні витрати гувернантка платила зі своєї кишені. Звичайно, вона не могла вбиратися в шовк та діаманти, щоб її не сплутали з господинею будинку, але її плаття повинно було бути чистим та добротним. Значить, потрібно було мати хоча б пару суконь. Крім того, розумна гувернантка відкладала гроші на чорний день, а в деяких випадках їй доводилося утримувати батьків або молодших братів та сестер. Висловлюючись сучасною мовою, професія гувернантки була негламурною.

Обов'язки гувернантки різнилися від хати до хати. Деякі щасливці займалися з дітьми лише кілька годин в день, а час, що залишився могли проводити на власний розсуд. В інших сім'ях гувернантки супроводжували своїх учениць по магазинах, читали вголос, поки ті займалися вишиванням, або просто спостерігали за ними під час їх ігор.

Однак відносини гувернантки та дітей — це двосічний меч. Гувернантка могла потенційно принести своїм підопічним стільки ж шкоди, скільки й вони їй. Або навіть більше. Особливо в такій ситуації, коли батьки та опікуни абсолютно не цікавилися життям дітей.

Отже, гувернанткам часто діставалося від учнів, але як же ставилися до них самі наймачі? Дуже часто батьки ставали на бік своїх чад, позбавляючи вчительок останньої опори. Цілком логічно, що мати сімейства прагнула вигороджувати своїх пустунів — вони все ж плоть від плоті, а гувернантка чужа. І не просто чужа, а ще й втілення материнських страхів. Адже хтось же навчив гувернантку грі на фортепіано та французькій, і між тим вона змушена працювати за гроші. Що якщо ваші власні дочки, які зараз безтурботно ганяють обруч, в майбутньому займуть її місце? Що якщо батько не зможе їх забезпечити, вони не вийдуть заміж? Воістину жахливо!

Більш того, гувернантка була як смітинка в оці через її невизначений статус в сім'ї. Ніхто — ні господарі, ні слуги — не знали як з нею поводитися! Бувши освіченою жінкою, вона не вважалася прислугою, а й справжньою леді бути не могла, адже шляхетні дами не можуть заробляти собі на життя. Її найняли, щоб підготувати дочок до безтурботного життя, якого вона сама була позбавлена. Вона повинна вчити їх хорошим манерам, бувши нижче за статусом. Гості не могли спілкуватися з нею як з рівною, жартувати та фліртувати, але разом з тим не могли й фамільярничати з нею, як зі звичайною покоївкою. Іншими словами, наймачі повинні були виробляти стратегію спілкування з гувернанткою. Найпростіше було ігнорувати її присутність. В такому випадку, сама гувернантка прагнула стати непомітною та поводилася стримано, особливо щодо господаря будинку.

За матеріалами rusaun.ru


×
Замовити дзвінок
×
Задати питання
×
Надіслати резюме
×
Замовити персонал
×
Надішліть заявку для отримання резюме кандидатів
Ми вже готові познайомити вас з ідеальними кандидатами, залишилося уточнити всього кілька деталей. З вами зв'яжеться наш менеджер.